Нові небезпечні об'єкти в місті

У листопаду місяці минулого року від імені Міжнародного екологічного фонду "Азовське море" були спрямовані звертання Міському голові м. Баранову, Міністру екології, у природоохоронну прокуратуру з протестами незаконного будівництва небезпечних об'єктів - нефтетерминала в порту й автозаправній станції по вул. Дюміна №56 - поруч з медучилищем, напроти паспортного відділення міліції, у щільно заселеному районі міста, у його центрі.

От відповідь Міністра екології Курыкина С. із приводу нефтетерминала дослівно: "... дозвіл на проведення робіт виконавчого комітету Бердянської міської заради, тобто проект погоджено в установленому порядку".

Відповідь по цьому ж питанню Бердянського міжрайонного природоохоронного прокурора О.И. Богданова: "Дозвіл на будівництво міськвиконкомом було надано 11 жовтня 2001 долі. Станом на 14 листопаду 2001 долі будівництво об'єкту довершене... однак перевантаження нафтопродуктів до цього години не здійснювалось, зв'язку з Тім, що порт не отримав дозволу на експлуатацію об'єкта, як це передбачено ст. 13 закону України "Про об'єкти підвищенної небезпеки".

При врученні зазначеного протесту м. Баранову на клубі виборців у листопаду місяці 2001 року він заявив - Виконком не згодний з будівництвом нефтетерминала, дозвіл уже був підписаний м. Барановым. Який висновок випливає? Говориться людям одне, а робиться інше?

Далі з відповіді Міністра дослівно: "Автозаправні станції (АЗС) дійсно включені до кола об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку і згідно вимог ... розташування їх забороняється на пішохідних вулицях та внутрішньо квартальних проїздах, а в межах сельбищної території і зон відпочинку забороняється розташування автозаправочних комплексів з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів" Далі: "Вибір земельної ділянки для розташування даної АЗС погоджений: -виконавчим комітетом Бердянської міскої заради від 05.04.01 №64;Управлінням державної пожежної охорони Запорізької області від 01.06.0. №11/2/2076; Бердянською міською санепідстанцією від 05.04.01. №64. Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Бердянської міської заради від 31.05.01. №59/2001 дано дозвіл на виконання підготовчих робіт терміном до 15.09.01."

З відповіді природоохоронного прокурора: "... будівництво АЗС розпочато з порушенням вимог ст.ст. 26, 29, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 13, 34, 39 Закону України "Про екологічну експертизу" при відсутності позитивного висновку державної екологічної експертизи і без оголошення висновку державної екологічної експертизи в засобах масової інформації заяви про екологічні наслідки діяльності АЗС." У такий спосіб наші міські влади - в особі панів Баранова, Гордиенко й інших зробили заручниками небезпечних об'єктів жителів міста і насамперед  тих, хто живе на Лисках поблизу порту, студентів медучилища, мешканців по вул. Дюміна. Але ж відповідно до  Статуту міста міський голова є гарантом екологічної безпеки жителів міста. Але при такій розбіжності його слова і справи в нас не буде ні курорту, ні промисловості, хоча її вже немає. А значить і майбутнього розвитку.

До речі, відповідь від нашого гаранта екологічної безпеки на запит по зазначених питаннях дотепер   не надійшов. Невже міністр менш зайнятий, чим він?

У зв'язку з цим виникла необхідність звертання в Кабінет міністрів України в зв'язку з незаконними діями місцевих органів влади з приводу порушення Постанови про перелік небезпечних об'єктів і ряду статей природоохоронного законодавства.

Про дніпровську воду

 Чи потрібна нам дніпровська вода в тім стані, у якому вона тепер. А хто знає яка вона? Та й хто знає про наявність найбільш розповсюджених і шкідливих для здоров'я речовинах у воді, що ми п'ємо тепер?  Чи знає про це керівництво Бердянського міського водоканалу, пан Омельченко Н.И. - зам. міського голови. Якщо знає, то, на підставі Водяного кодексу України, цю інформацію повинні мати і водокористувачі - ми, жителі міста. Я не думаю, що нас хочуть отруїти дніпровською водою, але знаю, що п'ють цю воду далеко не всі, як і в Бердянську бердовскую водопровідну. Так! На жаль по адміністративній дурості, екологічному неуцтву і безграмотності, часто керівників різних рангів, Дніпро перетворений у стічну канаву України. Але ж його воду п'є більш 30 млн. людей.

Перш, ніж говорити про питну воду необхідно мати представлення про гранично припустимі концентрації шкідливих речовин у питній воді - ПДК, що обчислюються в міліграмах (одного тисячна грама), а часто сотими і тисячними частками в літрі води, перевищення яких неприпустимо - це небезпечно для здоров'я і життя людини, але напевно не бердянца. Наприклад: ПДК міді 1,0 мг/л, свинцю - 0,1 мг/л, стронцію - 2,0 мг/л, ртуті 0,05, фенолу - 0,001. Вдумайтеся - мова йде про міліграми - тисячних частках грама в літрі води. Тепер про зміст небезпечних для здоров'я і життя людини шкідливих речовинах у дніпровській воді.

Багато хто з наших депутатів різних рівнів використовували цю проблему для свого просування в депутати різних рівнів - від місцевого, до Верховного. Напевно і тепер багато хто з 23 кандидатів у борці за щастя народне візьмуть цю тему для просування. Що ж таке вода з Дніпра? На це питання відповідає насамперед  Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра і поліпшення якості питної води" від 27.02.97, ктвержденная Верховною Радою України. Середній зміст фенолів 1-2 ПДК, з'єднань міді 0т 6 до 11 ПДК, цинк - 7-12 значень ПДК. Відзначено, що в районі Запорожжя і Нікополя перевищення концентрації цинку складає від 13 до 25 значень цинку. У резудьтате, як відзначено в Програмі, ріст захворювань - шлунка, органів подиху, жовчно-кам'яні хвороби. Якість очищення стічних вод усього лише 24%. У 1995 році в Дніпро було скинуто 613 т нафтопродуктів, 27 т міді, 38 т цинку, 10 т нікелю, 11 тонн хрому, 2 тонни фенолів. У середньому за рік у Дніпро надходить 19,1 тис. т азоту, 630 т фосфору, 118 т пестицидів, 725 млн. куб. м стічних вод, що містять 11 тис. т нафтопродуктів. За даними Госкомгидромета на території Дніпра і Прип'яті після Чорнобильської катастрофи зосереджено 450 тис. Кюрі радіоактивних елементів цезію-137 і 70 тисяч Кюрі стронцію-90. В даний час концентрація радіоактивних елементів перевищує рівень до 1986 року в 35 разів. До речі в цій Програмі і мові немає про водоводе з Дніпра в Бердянськ. Але мова йде про окремі об'єкти Запорізької області: м. Гуля-Поле, ОАО "ЗАЛК", Павло-Кичкасе, с. Біленькому, с. Приветном, але й у спомині немає Бердянська.

У подверждении проблеми з питною водою р. Дніпро є й Указ Президента України.

Буквально днями  я був присутній у Києві на конференції по екологічній безпеці і переглянув опубліковані матеріали по хімічному стані води Дніпра в Національній бібліотеці Академії Наук України.

Наводжу дані Інституту колоїдної хімії і хімії води з журналу "Хімія і технологія води", №2 за 2000 рік, що стосуються в основному Каховського водоймища, відкіля намічається подача води в Бердянськ.

Показано, що в Каховському водоймищі, нижче м. Энергодара зміст заліза складає 0,4-1,6 ПДК, в окремих крапках Дніпра від 3 до 4,5 ПДК. Замітаю - у випадку перевищення його ПДК залізо стає отрутою, руйнує еритроцити крові, сприяє виникненню хвороб крові, що і спостерігається в Бердянську за рахунок перевищення його концентрації у водопровідній воді через недотримання його норм міськводоканалом. Концентрація марганцю, ще більш небезпечного елемента в питній воді, складає від 3 до 8 ПДК, а в окремих крапках 10 значень ПДК. Концентрація цинку до 10 значень ПДК. Перевищення концентрації цинку чревате злоякісними, тобто  раковими захворюваннями. Концентрація міді в ряді випадків складає від 3 до 5 значень ПДК. Найбільш небезпечним елементом є кадмій, перевищення ПДК якого складає від 2,5 до 3,5 ПДК. Кадмій - це абсолютний канцерогенний елемент.

У роботі Линник П.Н. "Донні відкладення водойм як потенційно небезпечне джерело вторинного забруднення водяного середовища з'єднаннями важких металів" за 1999 рік показано, що в Каховському водоймищі концентрація речовин складає: залізо - 118 мг/л у воді і 2680 мг/л у мулі, марганець 85,6 у воді і 1960 мг/л у мулі, мідь - 36,4 мг/ у воді і 182,6 мг/л у мулі, свинець - 32,3 мг/л у воді і 185 у мулі, кадмій - 42,0 мг/л у воді і 225 мг/л у мулі.

От зведення про склад Дніпровської води з газети "Экополис": перевищення ПДК фенолів у 10 разів, нафтопродуктів - у 13 разів, міді - до 10 ПДК, цинку - до 15 ПДК, свинцю - до 5 ПДК. М'ясо риб містить: кадмій - до 66 ПДК, мідь - до 1,3 ПДК, свинець - до 3,5 ПДК, цинк - 4 ПДК. Ці зведення, хоча і не несуть академічної відповідальності, але очевидно достовірні, тому що збігаються з науково перевіреними. Виникає питання до керівництва міськводоканалу і міський санэпидстанции про якість і проектовану дніпровську воду і реально використовуваної бердовской води. Ті детски-школьные аналізи, якими часто оперують для порівняння якості бердовской і дніпровської води: твердість (загальна, карбонатна), хлориди, сульфати, загальний солевміст примітивні і непоказові. До речі зазначені організації просто зобов'язані обнародувати зведення про зміст токсических з'єднань у воді, якщо вони звичайно існують, якщо ці аналізи коли-небудь, виконувалися. Причому не тільки бердовской, дніпровської, але і скважинных вод. Особливо актуальні з'єднання миш'яку, свинцю, алюмінію, пестициди, застосовувані в сільському господарстві.

Аналіз робіт у Гідробіологічному журналі за 2000 рік по якості води в Дніпрові показав, що його вода містить близько 140 найменувань органічних речовин. Вона містить ароматичні моно- і ди-, трикарбоновые кислоти, фталеві і фенолокарбоновые кислоти, гидрокси-, ацетокситерефталевая кислоти, алкилбензолы, алкилфенолы - останні з'єднання надзвичайно небезпечні - вони канцерогени.

Тут я повинний відзначити наступне - після хлорування всі ці органічні сполуки утворять диоксины, що володіють сверхканцерогенными, бластомогенными, тератогенными (викликають внутрішньоутробні каліцтва) властивостями, тобто  мають здатність викликати ракові хвороби в найнікчемніших  концентраціях. ПДК диоксинов у питній воді складає мільярдні і навіть трильйонні частки міліграма. Хлорування нашої водопровідної води з Берди вже злочин, хоча і санкціоноване ДСТ. Воно сприяє утворенню усі тих же диоксинов, що сприяють виникненню злоякісних новотворів. До речі операцію хлорування проводять і в Києві, і в Запорожжя. Але  чи значить це, що і ми повинні бути як усі? П'ють усі, будемо пити таку воду і ми вирішили за нас. У водопровід з Каховського водоймища уже вкладені багато десятків, якщо не сотні мільйонів карбованців з наших кишень, адже не з Місяця ж вони чи від дядюшки Сэма з Америки. Я вже давно говорив, що цих грошей з лишком би вистачило на багато десятиліть уперед, щоб одержувати питну воду з бердовской чи навіть з морської. Інститут колоїдної хімії і хімії води НАН України розробив установки різної продуктивності для одержання високоякісної води з морської. Їхня вартість від 100 до 250 тис. гр. Так   чи не простіше було б придбати такі установки, але про це повинено був хто те думати. ХТО? Напевно хто завгодно, але не ті кому це не вигідно, а вигідно "будувати" водовод, як наприклад дамбу на Слобідці.

І останнє. Так, по деяких технічних параметрах дніпровська вода краще бердовской. Твердість дніпровської води 2,6-3,1 мг-экв/л, хлориди - 11-20, сульфати 25-45, залізо 0,05-0,2 (наша вода за цими показниками в 10-15 разів гірше). Але це показники важливі насамперед  для казанярів - потрібно менше витрат для водоподготовки. Така вода гарна при пранні. Але як бути тим хто буде пити дніпровську воду - з людиною?

Не довіряйте розмовам, що вода з Дніпра це благо - це велика небезпека для здоров'я людини, для тих хто буде неї пити.