Рослинність

Для півдня України і зокрема Приазов'я характерне безлісся. Але не дуже давно, в 16-18 сторіччах, тут були байрачні лісові масиви. А ще раніше, в часи Геродота, як він писав, тут була лісиста місцевість - Гілея. В минулі часи все Приазов'я в російській мові називали Лукомор'я ("У Лукоморья дуб зеленый, златая цепь на дубе том...", А.С. Пушкин). Ще недавно від Приморська до Бердянська, в численних балках та ярах, що відкриваються до моря, росли байрачні ліси, які зберігали реліктові трав'янисті фітоценози. Але вони були хижацьки вирубані і ботанічний музей під відкритим небом зник назавжди. Тепер тут лісистість найменша в Україні Всього в Північному Приазов'ї налічується біля 1500 видів рослин, які утворюють геоботанічні райони - Новоазовський, Володарський, Приазовський, Якимівський та Генічеський. Відміни між ними створюють кліматичні умови, особливості грунтів та рельєфу. Найбільш цікавими є Володарський, Приазовський та Якимівський.

Слід сказати про адвентивну рослинність, або випадково занесену. Таке явище тепер дуже поширене, з-за різкого підвищення міграції людей при подорожах, при транспортуванні вантажів. Так, на теритоію Європи, а згодом в Україну потрапили американські бур'яни - дурнишник (Xantium), щириця (Amaranthus flbus, A. Retroflexus, A. blitoides), циклахена (Cyclachaena xanthifolia), дуже небезпечна амброзія (Ambrosia artemisifolia). Остання рослина небезпечна, як для сільськогосподарських рослин так і для людей, бо її пилок викликає важкі алергічні захворювання. Циклахена небезпечна для худоби і викликає сінну пропасницю. Але не всі адвентивні рослини повністю приживаються на нових місцях. Деякі з них досить швидко зникають, не витримавши конкуренції з аборигенними рослинами. Інші навпаки, легко пристосовуються до нових умов. Наприклад мишій, який засмічує овочеві та бахчові культури.

Цікавими є псамофітні степи, які пов'язані з піщаними або піщано-черепашковими грунтами, що притаманні морському узбережжю, косам та пересипам. Але зустрічаються вони тільки фрагментарними ділянками, де були умови для їх збереження - відсутність випаса худоби, розпашки грунтів. Ділянки таких степів збереглися на Арабатській стрілці. Тут переважають характерні для піщаних грунтів злаки - ковила дніпровська (Stipa borysthenica), піщаний колосняк, осока колхидська (Carex colchica), катран приморський, синьоголовник приморський (Eryngium maritimum), а з кущів - тамарикс.

Деревинно-кущова рослинність зберіглася на схилах терас річки Молочної та Молочного лимана. Тут можна спостерігати окремі екземпляри стальника польового, карагани (дерези) кущової, мигдалю низького, терена степового, вишні магалебки, шипшини звичайної.

Вважається, що в кінці голоцена (біля 10000 років тому) в рослинному покриві переважали ліси з порід - дуб, граб, ялина, та кущі - шипшина, терен, мигдаль дикий, карагана. Реліктом лісової рослинності Північного Приазов'я є зберігшийся ліс біля села Стара Ігнатьєвка Волновахського району - тепер це пам'ятка природи. Такі лісостепові угруповання збереглися ще подекуди, наприклад в урочищі Макорти біля Бердянська. Тепер ми можемо бачити в Приазов'ї лише штучні ліси із одноманітною флорою та фауною. В долині ріки Молочної, між селом Тамбовка та Новопилипівка, у 1846 році був закладений ліс, який став основою теперішнього Старобердянського лісництва площею майже 2000 га. На правому березі Молочного лиману розміщені два штучних лісних масиви - Родионівський та Алтагирський, закладені ще у 1880 році. Тут нараховується біля 500 видів дерев і чагарників, з яких 30 - ендеміки півдня України. Тут ростуть сосна звичайна і кримська, дуб, ясени, тополя, граб, клени - гостролистий, польовий, ясенелистий і татарський, дикі груша та яблуня, а також екзоти - вихідці з далеких країн: яловець виржинський, залізне дерево, лжелимон, модрина, туя сибірська. Всього 60 видів дерев та кущів.

Корисними є такі дерева як софора японська і акація з сімейства бобових - на їх коренях мешкають азотфіксуючі бактерії, які засвоюють азот повітря і збагачують грунт його сполуками. Дуже декоративні невибагливі каркас східний, айлант звичайний, які можна використовувати для озеленення. З їстівних, крім звичайних сільськогосподарських, айва. Ці дерева найбільш характерні для південної частини Північного Приазов'я.

Цікава степова рослинність, в якій зосереджено цінний рослинний генофонд. Окремі, дуже невеликі ділянки її збереглися в балках між Бердянськом та Приморськом. Це зокрема болевалія сарматська, астрагал Український, подорожник голоквітковий, тюльпан дубравний, молочай тонкостебловий, карагана скіфська, шалфей пониклий. Крім цього тут ще зустрічаються лапчатка східна, мак азовський, мак гібридний, малабайла пахуча, кирказон ломоносовидний, фіалка духм'яна, які в інших місцях значно скоротилися. Особливий інтерес має реліктова рослина цимбохазма дніпровська, яка тут зберіглася ще з третинного часу.

Тут зустрічаються і ділянки спустеленого степу - багатотравно-типчаково-ковильна та типчаково-ковильна рослинність. На схилах, у потаємних місцях можна зустріти білоквіт літній (Leucojum aestivum L.) - багаторічна рослина заввишки 30-50 см, цвіте у квітні-травні і знищується для букетів. Потребує повної охорони. Інша цінна декоративна рослина - брандушка різнобарвна (Bulbocodium versicolor (Ker. Gawl) Spreng.) з родини лілейних. Потребує повної охорони. Цінна лікарська і дуже декоративна рослина горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) - багаторічна трав'яниста рослина 40-70 см заввишки, розвиток з насіння відбувається дуже повільно - за 10 і більше років. Через зміни клімату, розорювання степів стала рідкісною рослиною, подекуди повністю зникла і тому потребує повної охорони. Тут можна зустріти багаторічну, тепер дуже рідкісну рослину, еремур гарний (Eremurus spectabilis M.B.) заввишки до метра і ендеміка - калофаку волзьку (Calophaca wolgarica Fisch.), які потребують повної охорони.

Дуже характерна злакова рослинність: периста та волосиста ковила, типчак, тонконіг, вогнище безосте, пирій повзучий та сизий. Вони, разом з іншими рослинами, виконують важливу функцію - закріплюють піщані береги. Закріплюючи піски вони перетворюють їх у нерухому масу. Цьому сприяють колосняк чорноморський, синьоголовник, катран, які створюють заслін для багатьох видів інших рослин, не сприяючих цьому.

Не дивлячись на велику різноманітність рослин, вони знаходяться у вкрай пригніченому стані через потужний антропогенний вплив. Деякі з них занесені до Червоної Книги - всього 20 видів з 300. Рослини Північного Приазов'я мають, крім естетичного, науково-пізнавального і практичне, економічне значення, являючись джерелами лікарської та технічної сировини. Окремо слід сказати про водно-болотні угіддя, які за Рамсарською угодою повинні знаходитися під захистом закону. Тепер у світі налічується 590 таких територій загальною площею 36,7 млн га. Україна має 22 таких території, з яких Центральний Сиваш з площею 80 га, Східний Сиваш - 165, Каркінітська та Джарилгацька затоки Чорного моря - 87 га, які межують з Північним Приазов'ям.

У Північному Приазов'ї до цього переліку належать територія Молочного лиману - 22,4 га, Обитічна затока та коса - площею 2.0 га, Бердянська затока і одноіменна коса та заплава річки Берда - 1,8 га (ці об'єкти на території Запорізької області), Білосарайська затока та коса - 2,0 га, Крива коса і затока - 1,4 га (на території Донецької області). Значення таких територій відоме - для гніздування та розмноження птахів, нересту риб, а також загальне природоохоронне значення. На жаль на цих територіях Північного Приазов'я ведеться активне полювання, що сприяє не тільки руйнуванню місцевих біоценозів, а і отруєнню довкілля свинцем від чого потерпає і тваринний світ.